Чом зустрілись надто пізно? Поміж нами - світ лежить,
Ми - вітри, що дмуть нарізно,
Хоч на зорях ворожи.
Ми розділені з тобою
Водоспадом чужих доль.
Розірвати шлюб з журбою
Мені, Господи, дозволь!
У душі дощить невпинно
І гірчить, мов з полину.
Не збагну - чия провина,
Що до Тебе не сягну?
Хай ріка розлуки плине,
Біль у ній замість води.
До своєї Половини
Я знайду той шлях один!
Якщо треба - проти течій,
Проти злих вітрів життя
Я піду до самозречень
Без вагань і каяття.
Десь за обрієм зоріє
Мого щастя острівець.
Знов ожили мої мрії,
Мчусь до Тебе навпростець!
|