Білетному
касиру
Нас розділяє
тільки скло,
Та голосочок
Ваш я чую.
В віконце
обіпрусь чолом
І «Добрий
день» до Вас скажу я.
Мене спитаєте
– Куди ?
І на який вам
потяг треба ?
А я, мов в рот
набрав води.
Де взяти слів,
чи може з неба ?
Промимрив
звідки і куди,
Число і потяг.
Мокрий чую,
Та з мовою вже
не лади.
Стою тихенько
і милуюсь.
«Помчали»
пальчики ураз
Комп’ютерними комірками.
А моїх слів
увесь запас
Утік дрімучими
лісами.
Нічого більше
не скажу,
Лиш подивлюсь
в глибокі очі.
Ваш образ в
серці збережу,
Що може з днів
зробити ночі.
Я міг піти до
інших кас
Де менше
люду,черг немає,
Та все чомусь
іду до Вас,
А йду чому? І
сам не знаю.
| 
у Вас 
0
