...І вийшла богиня кохання Афродіта з моря, а з білосніжної піни, що покривала її тіло, народилися троянди... (З давньогрецького міфу) У ніжні пелюстки троянди Тебе, напевне, сповивали, Росою чистою, як правда, Ще до схід сонця умивали. В уста вкладали голосисту Вечірню пісню солов'їну. І мріями садів весняних Окутали, як в білу піну. Під чиїм поглядом гарячим В тобі воскресла Афродіта, І запалало юне серце Незгасним жаром сонця й літа? Душі і радісно й тривожно. Затрепетала, мов світання. І вже твої весняні мрії Цвітуть трояндами кохання.
|