«Бомж»
Ти «бомж»,
смердюча і нечиста,
Запухла від
горілки вся.
О Боже,
Матінко Причиста
Ти ж не людина.
Порося.
Чим ти живеш,
у що ти віриш,
Чи буде завтра
в тебе день ?
Чи на смітник
як завжди підеш,
По клянчиш гріш
з чужих кишень.
Що трапилось в
житті з тобою,
Не все ж «такою»
ти була.
Коли зустрілася
з журбою ?
Коли від неба
відріклась ?
Напевно з
ранку прокидалась
Дитям невинним,
і в вікні
Стрічала сонце,
та молилась
За мирні і
щасливі дні.
Вродлива дівчина
і юна,
Чи мала щастя
у житті ?
А може ще й
була кохана.
Не знати нам
усіх світів.
Змінився погляд
мій до тебе.
Мені шкода
тебе повір.
Якби ще змила
бруд із себе
То не почула
би докір.
|