Дорога в’ється серпантином І їде змучена людина, Ну, скільки в неї літ, А уже купа, бід. Здорова бігала, робила, Хвороба нишком підкосила, Поради – йти під ніж Злякалася тоді ж, Бо дома ждуть, сліпий отець, Та й мати хвора нанівець, Після інсульту муж. І гори всяких нужд. Ще кілька літ тому, назад, Цвіла, немов весняний , сад. Красива, молода, Здорова, як серна, В борні змагатися могла, Така вже сила, в ній, була І так знівечила, Скосила, та мара, Така ж нікчемна і слизька, По суті, дьяволу, близька, Хвороба, людських, душ. Як сприйме, все це, муж? Що буде з ним, вона , не знає, Тому в душі, переживає І просить, Божу мить - Усе це, зупинить.
З Вашого дозволу, Наталю, хочу продовжити цю думку такими двома біблійними цитатами.
"... бо кого Господь любить, картає того, і кохає, немов батько сина!" /Пр.3:12/
Погодьтеся, що всяка короткочасна мука тут, вартує того, щоб отримати вічне блаженство там. З цих позицій, ті випробування, які посилає Господь нам, це вже не покарання, а Його велика милість до нас. Бо...
"Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його". /Як.1:12/
Дякую пане, Якове, я цілком з вами згідна, від Бога, ми одержуємо по ділах своїх, але для того, щоб спокутувати гріхи, Господь дає нам випробовування, деколи дуже сильні. Батько люблячий своє чадо наказує, а за науку ми повинні бути благодарними.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
