ТИ ЧУЄШ - ЙДЕ ВЕСНА ДО ТЕБЕ!
Хто зазирав до віч левиці,
Що полювати вийшла ніччю?
Така ця Жінка - таємниця,
Жага і пристрасть аж по вінця.
У ній - сплітається незвично
І світло дня і темінь ночі,
Дух амазонки і пророчиць,
І зрозуміле і містичне.
У ній - і полум'я і крига,
І воскресіння і розп'яття,
Ніким не читана ця книга
І незгасаюче багаття.
Зі всіх криниць, відомих людям,
У ній - найглибша глибина є,
Пірнеш туди - собі на згубу,
Але найвищу суть пізнаєш.
Її слова - п'янким бальзамом
Вливають жар в схололе серце
І стоголоссям дивних терцій
Його доводять до нестями.
Її печаль, така бездонна,
Карбує вічність на папері
І відчиня незримі двері
У світ, де є любов Законом.
Душа так сонячно іскриться,
Немов крильми торкнулись з неба.
Ти чуєш - йде весна до тебе,
А з нею - Жінка-таємниця!...
| 
у Вас 
0
