Не прошу у долі Ні срібла ,ні злата, Лиш вірного друга, Як рідного брата. Не прошу у долі Палаців і зАмків, А прошу днів теплих Й ранкових серпанків. Не прошу у долі Мандрів я по світу А прошу стежину. Щоб дітей зустріти. Не прошу у долі Ні злету,ні слави Тільки лиха й горя Хай весь рід позбавить.
тут як раз і показана ваша мудрість, адже як дати нам волі, то такого набажаємо у долі... а по суті нічого важливого, бо те, що важливе і потрібне - усе є у творі.
Щиро дякую вам,Василю,за коментар,можливо,мій вірш і не є досконалим (дивлячись поглядом літ.критика), але я хотіла лиш підкреслити рядками вірша,що важливіше в житті ,що має значиму вагомість для людини,дякую.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
