Пт, 22.11.2024, 11:49
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи є у Вашому н.п. поетична спілка, клуб?
Всего ответов: 342

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про жінок
 

У ТУМАННОСТЯХ АНДРОМЕДИ

Знов над світом летять комети,
Догорають яскраві зорі,
Запорошує попелом Вічність
Наші, Сестро, з тобою сліди.
Так вже сталося, дух Поета
Ми несем крізь життя простори,
Зазираючи в неба вічі
І рятуючи світ від біди.
 
Що єднає нас, чи я знаю?
Рідне щось аж до болю в скронях,
Незбагнене таке й шалене,
Недосяжне, немов міраж.
Ти жагою з глибин зринаєш,
Коли місяць у небі вповні,
Ти наповнюєш мої вени,
Коли йду на черговий віраж.

Дотуляються наші крила,
Коли в маревах линем в небо,
І пульсують в надриві душі
Так подібно, немов одна.
Що за дивна штовхає сила
Цілу вічність мене до тебе
І зростає щомиті дужче,
І п'янить мене, мов з вина?
 
Ми за руки завжди тримались,
Розривали тенета скверни,
Ми ходили лише по грані
І дивились до віч смертям,
Всі гріхи ми людські прощали,
Засіваючи добрі зерна,
І любов'ю зціляли рани,
Підіймаючи правди стяг.

У туманностях Андромеди
Ми в єдине крильми сплелися,
Бо холодні Землі вітрища
Видувають тепло з душі.
Між Великих й Малих Ведмедиць
Час прийде нам колись спиниться,
Але нині наш янгол в вишах
Нам шепоче нові вірші...




Додав: Валькірія (02.02.2012) | Автор: © Крісман Наталія
 
Розміщено на сторінці: Вірші про жінок, Вірші про друзів, Поети

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2904 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 20
avatar
1 Asedo1949 • 00:52, 02.02.2012 [Лінк на твір]
"Всі гріхи ми людські прощали,
Засіваючи добрі зерна,
І любов'ю зціляли рани,
Підіймаючи правди стяг." Щось космічне, недосяжне, і дуже возвишене чується у цьому вірші, і техніка написання дуже цікава. Заворожили! 55555 hands hands hands
avatar
Це було написано, як коментар на вчорашнього вірша Роксолани Вірлан, нині лише останній стовпчик дописала...
Дякую, пані Катерино!
avatar
3 Did • 01:00, 02.02.2012 [Лінк на твір]
Складний вірш, Наталю, знаю, що дуже не просто так римувати, але, відчуваю, що ти це робиш без надмірних зусиль. Єдине місце, де спіткнувся: - І п'янить серце, мов з вина.
Роксолана вже його чула?.. Чому не ставиш дати написання, щоб не гадати?..
up yes
avatar
Та я вчора його написала на одному подиху, я люблю таку форму римування, вона мені легко дається. Лиш про Андромеду дописала нині, бо побачила нинішній вірш Росколани, а там купи планет, от і собі захотілося... yes
avatar
Я також там спотикаюся, тому замінила серце... дякую, Вікторе!
avatar
4 Did • 01:08, 02.02.2012 [Лінк на твір]
Чомусь і не здогадався, що це відгук на "В людей, як у світил"... shy shy shy
avatar
5 Abigel • 01:35, 02.02.2012 [Лінк на твір]
Майстерно написано, Наталіє!
avatar
Це Роксоланка мене завжди так надихає...
avatar
9 мартин • 01:56, 02.02.2012 [Лінк на твір]
Дуже цікаву тему розгорнула Роксолана ,
надихнувшись сама ,надихнула здається АНУМО .
Космічний ритм прозвучав у пані Катерини
І у Вас ,Наталю зовсім неземні вже рими ...

Я ,просто зачарований Космосом у туманності Андромеди ! 55555 hands hands hands up flowers-1 flowers-3 flowers-1 flowers-3 flowers-1
avatar
Тепер знатиму, що на Андромеді ростуть такі гарні квіточки... ;)
avatar
11 Roksa • 07:37, 02.02.2012 [Лінк на твір]
НАТАЛОЧКО!!! Ну просто слів не можу знайти, аби передати свої відчуття від цього "андромедівського" вірша....Я просто щаслива від потоку таких рядків: стільки рідності тут, стільки тепла.Хай твої творчі крилята завжди будуть міцними.Дякую за дихання в унісон, за гармонію творчого лету. Сто цьомок Тобі, посестро! yes
avatar
Роксоланко, я коли почитала твого мені коментаря під моїм коментарем на твого вірша про Друга, спочатку всі слова забула від задоволення, а потім враз з мене полилося, не могла залишитись перед тобою в боргу, хотілось зробити тобі трішки приємно... бачу, всім сподобалось. Переконана, ти заслуговуєш значно кращих слів! yes tongue
avatar
17 Roksa • 08:17, 03.02.2012 [Лінк на твір]
Наталочко, у мене ще ніколи не було такого творчого колоритного перегуку ні з ким. Я дякую тобо просто за те, що Ти є, а слова...вони знайдуть русло.
avatar
Слова - мов водиця, яка пробиває з джерел,
Що русло собі у землі між каміння прорве...

А цей "колоритний перегук" душі моїй також є милий,
від нього, здається, ще дужче ростуть мої крила yes
avatar
12 Roksa • 07:38, 02.02.2012 [Лінк на твір]
А холодні Землі вітрища
видувають тепло із серця,
вибирають з душі зернятка
і розносять іх по світах.
Що тим зерням, хоч буря свище,
Небеса волають на скерцо,
В них одна - єдина є гадка:
не упасти в болото. На змах,
Під останнім ревом негоди
і супроти надривних течій,
впасти в небо, теплом налите,
запустити коріння ввись.
А плоди хай падуть в городи
поземні, що мов диво-печі,
запікають життя прожите,
в срібні дзбани, що ще колись
задзвенять під промінням вишнім
і любов"ю влиті по вінця,
розіл"ють ненавмисно ріки
і стечуться ув океан.
Я знайду тебе сестро - вишне
під сузір"ями в білих кільцях,
Крапнуть роси нам на повіки
І це буде час без оман,
де ніхто не грюкне дверима,
де болючим не буде слово,
де дозріє висока віра,
ми не знатимем, що є "крах"
Поєднає нас щось незриме,
а поки що я чую знову,
як з твоєї душі ллється щира
сильна річка у світлих віршах.
yes
avatar
На розхрещенні доль
Пошматованих мрій,
О, мій Боже, дозволь
Дочекатись зорі,
Що засяє вогнем,
Воскрешаючим все,
І підійме мене
В піднебесся ясне,
Де не буде журби
І душі шматувань,
Де ненависть юрби
Не розчавить бажань,
Де облудні людці
Вже не матимуть прав,
Де Людина – не ціль
Для забав і розправ,
Де на крилах летять
Мрії-птахи увись,
Де я вільною стать
Зможу вже – не колись...
Але док' Божий перст
Не вказав у мій бік –
Я нестиму свій хрест,
Я не зраджу собі!
avatar
ви мені з роксоланою дійсно як сестри. одного разу я навіть вірші поплутала.. подумала, що це ваш, а був роксани...
це добре, що ви є. від цього світ стає кращим, а люди змінюються. за вірш 5!
avatar
Десь у якомусь моєму вірші є такі рядки - "Слід починати з себе світ цей на краще міняти...", ось намагаюся, а чи виходить - не знаю...
Дякую, Наталю, за теплі слова!
avatar
19 Selena • 08:59, 23.02.2012 [Лінк на твір]
table-8 ДУЖЕ ГАРНЕ ФЕНТЕЗІ!!! - ДУМКИ НАШІ І МРІЇ МАБУТЬ ВСЕ ТАКИ НОСИТЬ У ТІЙ КОСМІЧНІЙ БЕЗОДНІ....
flowers-1 flowers-3 flowers-1
91_smile-12 91_smile-9 91_smile-12
avatar
Дякую, що завітали, Селено, на мою космічну сторіночку! tongue


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz