Н.К...
Між березами, в
березні слізними,
Поведу тебе в
літо непізнане,
Де ми трави
духмяні простелимо
В сяйві
місячному – розвеселому.
З миті в мить,
за нічними лаштунками,
Обквітчаю усю
поцілунками
І надовго в
обіймах затримаю,
Як нарешті
почую: - "Бери мою…”
Потім довго – до
пізньої осені, -
Я тебе умиватиму
росами,
Колисатиму
піснею тихою,
Щоб ти стала
навік мені втіхою…
07.03.12
|