Серце плакало, билось, стогнало, Бо у темних лісах заблукало… Не послухалось доброго слова І тепер, лиш дерева, та сови. Темна ніч постелила перину… - Може я тут до ранку загину? І вже світа я більш не побачу… Боже милий, ти бачиш, я плачу! Не остав мене дикому звіру… Я плекаю до Тебе довіру, Бо, лиш Ти нам і батько, і мати, Научаєш добро розпізнати. … Аж тут, десь поміж сосен, маленький Промінь став пробиватись тоненький, І вже менше аніж за годину, Переріс у маленьку хатину. - Слава Богу! - потішилось серце… Он стоїть на порозі відерце, То ж, напевне, у хаті є люди, Не покинуть у лісі приблуди… … А, тим часом, у хаті народу По одному із всякого роду… Тут біда, безнадія, недоля, Страх, безглуздя і темна неволя… Метушаться у ковдрах й перинах, Як павук у своїх павутинах. Там когось положила недуга І немає тут вірного друга. Конче хворому треба порада, Та виходить порожня бравада… Від пустого, гучного базару Зазнає він ще більше удару, І, впустивши у серце зневіру, Відхиляє до всього довіру.
Щастя геть заховалось в куточок, Як лякливий, малий ангелочок, А любов прихилилась до печі І у неї здригаються плечі, …Придивилось крізь шибки серденько І аж скрикнуло: - Боже мій! Ненько!... Проясніла для серця картинка, Вмить відкрилась маленька хатинка… … Заходилось серденько до діла І хатина відразу зраділа. Розігнало всю нечисть і чвару, Віднайшло між тенетами пару, І заставило щастя сіяти, Як запахло повітря від м’яти, І любов спалахнула між ними, Хоч незнаними, майже чужими. Стало світло у хаті від щастя Відійшли десь у бік всі напасті. Зажила в мирі пара щасливо І добро до них в гості ходило… … Казка – вигадка давня, як ліра, Про людину і всякого звіра, І про владу, що втратила міру, А ось ця – про химерну Зневіру. Б’є Зневіра відточеним рухом, Навіть того, хто був сильний Духом. Віра – лампа буття в нашім домі, А без Віри шляхи, як в Содомі, Щоб не збитись з дороги, то треба, Світло – лампу нести вперед себе.
Щоб не збитись з дороги, то треба, Світло – лампу нести вперед себе. Пані Катерино, дуже сподобалась ваша казка. Та як кажуть в Росії "сказка быль,да в ней намёк..." Так і тут чітко направлено на віру в краще. Спасибі вам за гарний твір!
П.Катрусю,мені дуже сподобалось ваша казка.Вона добра і мудра.Спасибі за гарну казочк у.В ній є добра надія на краще життя,бо розжене сонечко всю нечисть!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
Чудова казка 
у.В ній є добра надія на краще життя,бо розжене сонечко всю нечисть!