Скільки казок відомо, цим жителям чорних боліт! Про сосни старого бору, загублених в сотні літ, про зустрічі і розлуки, про радості біди і...про трепетно рідні руки, про світло в твоїм вікні.
І кожного разу в тиші, над зорями, морем ти, почуєш прекрасні вірші від дикої самоти.
Розкажуть тобі і мавки, й підтвердяться їх слова, як хтось когось чекав би, як десь відступала зима. Як не замерзали руки й притулок знайшла душа, відведені вічні муки, всесильний хтось скасував і...ще вони тобі скажуть, що часом корисно всім, опівнічній темній сажі, розмазавши по лиці, в розхристаних думах бігти в прославлений лихом ліс, і кого б ти там не зустрів би, уроки собі поніс.
А потім настане ранок, розтане прекрасна мара, і казка старої мавки в юних потоне словах.
- Ти ждав би мене всюночно?
- Я ждав би тебе віки!
- Не треба брехати в очі! - і зникли миттєві ви.
Розхристані думи стануть в раптово солдатський ряд, і ті, що вже не розтали окреслять твоє життя.
*
Такі існували завше! Безумці! Чудні! Дурні!
А час розмалює роки, закрутить лиху метіль, які б не пройшов ти муки, кого б ти там не зустрів...все зміниться в ряд єдиний, запалиться, згасне і... для того хто вірить вірно - світло горить у вікні.
Таке наше грішне життя... Із того прославленого лихом лісу, можна часом і не повернутися... "горить в вікні." - збіг приголосних (ть в в) краще - горить у вікні, так легше читається.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")