Дівчинка Соня маленька та добра, Щира,чарівна та трішечки горда. Сонечко дуже її полюбляє, Як та весняночка дівчинка сяє. Довге яскраво-руденьке волосся Саме із нього усе почалося. Діти не дуже Соню любили, Кривдили,насміх рудою дражнили, Дівчинка з того не переймалась, Тільки ласкаво усім усміхалась. У відповідь їй усміхались всі квіти, Пестив волосся лагідний вітер, Пташечка дзвінко пісню співала, Щастя та успіху їй побажала. Трапилась якось із Соней пригода, Небо затьмарила хмара негода, Темрява вмить все охопила, Тільки у Соні яскраво світило. Як сонечко сяяло Соні волосся Та їй турбуватися не довелося, Це чудо угледіли всі навкруги До Соні підбігли малі дітлахи. Хоч дівчинці світла того забагато В одинці їй темряву не подолати. І в кожну родину кожній дитинці Вона дарувала по волосинці. Засяяло все навкруги наче казка, На те була мабуть Божа ласка. Відразу посунулась хмара негода Забрала з собою і всю ту незгоду. А Соню відтоді усі поважали, Любили,не кривдили,не ображали. Сяяло сонечко,тьохкали пташки На квітки сідали маленькі комашки, І щиро раділи усі навкруги, Що Соня звільнила їх від нудьги.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
