Білочка
Стрибала рижа білочка
По дереву сама.
Шукала собі подружок,
Співала жартома.
Почули її білочки,
І теж до неї " стриб",
А щоби познайомитись ,
Взяли з собою гриб.
Тепер не сумно подружкам
По дереву стрибати,
Горішки і грибочки
У лісі тім збирати.
Додав: avtor8888 (14.11.2011)
Розміщено на сторінці : Вірш-казка
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 4474
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
0
Але працює уява , а хто його знає , може й білочки співучи , тільки по своємо 
