Світлим недільним ранком Коли роса впитується в травку Проснувсь хлопчисько,весь пом’ятий Але веселий і завзятий, До справи хоч куди мастак. Проте з ділами почекаймо І про малого розповідаймо. Упав на вколішки малий Шепочучи немов дурний, Молив він Бога Щоб друга зустріти дорогого. Почувши ласкаву молитву Щиросердечну і привітну Промовив Бог:”Хороший він хлопчак” І подав йому він незвичайний знак. Містичне сяйво немов світило Всю кімнату його оповило. Але не злякався наш юнак Молився не зважаючи на знак. І тут зненацька немов сила Що нашу землю вдохновила Підняла крісло і навмання Швиргнуло в стінку Як якесь чортеня. Осколки крісла і тріски Посипались не бачучи біди. Від стуку цього підвівся розбишак І підійшов не зважаючи на страх. Побачив диво-дивне наш герой Яке ускладнило його розумовий строй. А дивина ця була в тому Що цифри вистроїлись через кому Хоч трісочок було багато і так Символи виднілись як чистий зодіак. Проте арабськими ти їх не назвеш Але римськими одразу осягнеш. І надпис там був 8*****1590 Не міг збагнути хлопчина Що для нього все так просто. Осмислив зразу парубок моторний Що це не аби що,а номер телефонний. Невдовзі смску він послав І з днем Валентина друга привітав. Ось так відбулась зустріч двох людей Що не бачили один одного навіть по сей день.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
у Вас