Мамі за крайнебо…
Вам хотілось,голубочко - нене,
Ще діждатися квітів ,тепла,
Надивлятись на листя зелене
Та кістлява в свій бік повела.
Не пустила дощу ані грому,
Наказала вітрам більш не дуть,
Дикі гуси вертали додому,
Як везли у останню вас путь.
Жайворонки завмерли в співанці,
Бо й вони співчували рідні.
Ви в сорочці своїй ,вишиванці,
Ніби на святі,а не в труні.
Віджило,відболіло все тіло,
Тяжка доля – це ваші жнива.
В небі зірочка згасла,згоріла,
А душа материнська жива…