КОЛИ СЕРЦЕ ЦІЛУЄ ВЕСНУ
Розчинилася ніч у світанні... І не проти, напевно, була. Чи хотіли б собі тії грані, що не зломлять чийогось крила? Мелодійно розпалює ранок по стежках і домівках життя. Вже у виспане світло убраний, а нічне... так покірливо зняв. Відчувається подих глибоко за межею ілюзії-сну. І щось інше... Не треба. Нівроку. Коли серце цілує весну.
Додав: Abigel (22.04.2012)
| Автор: © Марія Берберфіш
Розміщено на сторінці : Життя... , Берберфіш Марія
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1961 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА