| Говорила мені бабуся, Що жити будемо краще, Із поганого прорвуся, Мати буду все найкраще.
Пройшли роки, як тумани, Багаті й бідні існують, В душах лиш самообмани І залежності штурмують.
Хто від матусі залежить, Можливо від систем різних, Бува до секти належить І живе в розмовах слізних.
Когось алкоголь з'їдає, Думки в голові блукають, Що життя їх пропадає, Бо всі гроші десь зникають.
І люди завжди залежні, Тому, всі пшеницю сіють, Та вільності небезмежні, Бо сили небесні діють.
| 
у Вас 
0
