Сонце золотило
обрій на світанні,
Пахло свіжим
вітром і настоєм трав.
Танули в низинах
клаптики туману
І у річці відсвіт
неба вигравав.
Гай зеленолистий
гомоном і співом
Наповняв
безкрайній, занімілий світ, -
І на мить
здалося, що стою щасливий
Я на півдорозі
безбережних літ.
Що мене штовхає знов
життя у спину,
Серце калатає в
грудях, наче дзвін,
А красуня вічна
– рідна Україна, -
Йде мені
назустріч із усіх сторін!..
..08.05.12
|