|
Твій світ,
задимлений в блакить,
Я буду завжди
пам’ятати!
Роки нестерпно
вже болить,
Лиш не зникає спогад
, брате…
Ти міг багато ще
в житті
Перемогти і
подолати…
Лише життя не
мрії ті,
Які в моєму серці
брате…
Стемніло сонце у
той день,
Та будь же він навік
проклятий,
А я пишу своїх пісень,
Рядки в сльозах
спливають, брате…
Нехай летять
роки-птахи,
В країну мрій
чужих, крилато…
Прошу лиш про
одне – прости,
Як завинив у
чомусь…брате…
| 
у Вас 
0
