Не питай, де я
був, що побачив, чим жив
І навіщо до тебе
вернувся ніякий
На сьогодні – не
рідний, але й не чужий, -
Мандрівник і
жебрак, і поет, і гуляка.
Не запитуй про
те, що забув уже сам
І даремно не
бідкайся ніжно та строго, -
Все одно я
нізащо тобі не віддам
Ні поразки свої,
ні чужі перемоги.
Не цікався у
присмерку біля стола,
Чом мені до
смаку бараболя і сало,
Чом п’янить, як
вино, теплий запах житла,
Де на мене
терпляче і вірно чекала.
Не питай, не
гадай, не гнівись, не журись,
Повна болю й
терпіння, усміхнена й слізна, -
Буде добре все в
нас, бо скінчаться колись
Безнастанні
блукання й повернення пізні.
29.05.12
|