| І вчасно я , мабуть, пішла, Закривши за собою двері, Не допоможу більше я, У вашій , на той час, проблемі.
Руки своєї не подам, Бо совість вже закрита в бочці Та серце також не віддам,- Не світить в сірих душах сонце.
Підтримка не потрібна тим, Хто завжди опускає руки, Вони чекають тільки тих, Хто закопає їхні муки.
Надія тільки в них на те, Що хмари темні хтось розвіє І стане літо у душі, Та прийдуть в снах рожеві мрії...
| 
у Вас 
1
