Життя... Маленьке слово... втім О, скільки всього сплетено у нім, І радість й туга, щастя й горе, Воно, немов бурхливе море, А люди - в морі кораблі, Яких несе на край землі, У сині-сині океани, Допоки буря перестане...
Життя людське, мов довгий рік - Поділений на пори вік І кожна з них чомусь нас вчить, В той час життя вперед летить... Все починається з весни - Вона приносить нам у сни Квітучі юності вітання Й палке, жагучеє кохання. А за весною гляне літо, Щоб сонячним тепло зігріти, А разом з ним несе коханню Нові й нові випробування. Коли ж і в спеку, в бурі й грози Нас обминуть журливі сльози - Настануть радісні літа - То осінь прийде золота! Вже посивіють наші скроні, До Бога зложимо долоні І будемо чекати ми Суворого життя зими...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
життєвий, вілософський, глибокий твір 
