Життя... Маленьке слово... втім О, скільки всього сплетено у нім, І радість й туга, щастя й горе, Воно, немов бурхливе море, А люди - в морі кораблі, Яких несе на край землі, У сині-сині океани, Допоки буря перестане...
Життя людське, мов довгий рік - Поділений на пори вік І кожна з них чомусь нас вчить, В той час життя вперед летить... Все починається з весни - Вона приносить нам у сни Квітучі юності вітання Й палке, жагучеє кохання. А за весною гляне літо, Щоб сонячним тепло зігріти, А разом з ним несе коханню Нові й нові випробування. Коли ж і в спеку, в бурі й грози Нас обминуть журливі сльози - Настануть радісні літа - То осінь прийде золота! Вже посивіють наші скроні, До Бога зложимо долоні І будемо чекати ми Суворого життя зими...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
життєвий, вілософський, глибокий твір 
