Гірка, ніби кава, темна, як нафта, примарна, як глобуси, Брудна, як білизна вчорашня у кошику з-під самоти, - Терпне за вікнами сонних і кволих автобусів, Рве темну сукню маленьку на марлі і на джгути…
А в Нью-Йорку світанок, а в Лондоні чорно і хмарно ще… (от, коли б доповзти до нори у маленький жовтавий мішок ) І комусь вона доля, комусь вона куля, комусь вона кармище, А комусь вона сіль, а чи білий, як сніг порошок.
І нове чи поношене жме, і між ноги чи в голови.... (Затремтить кошенятами сонна весна не туди!) …Краще різати плоть, ніж рубати вугілля чи олово, Краще пхати джгути у тіла у дірках від руди…
А гірка, ніби кава, і темна як нафта попадає в карти, У брудні, як білизна у кошику з-під самоти… У Нью-Йорку світанок, його випускають з-під варти,- Аж сміються коти, аж тремтять небеса, і вирують світи!
Вікторіє, перед такою ПОЕЗІЄЮ я лише схиляю голову, твоя "карма" неперевершена!
У мене з давніх є один вірш про карму, вона лишень осіння...
Інкрустована в повітря і просякнута бажанням, Карма осені бездонна проростає в зорепад. Заколисана у вітрі, в потаємних пориваннях Нас тримає у полоні, в лоні зваби і принад. Карма осені наситить за піснями спраглу душу, Що лунають в піднебессі в хорах янголів ясних, І просіє біль крізь сито вічних істин невмирущих І стежками одкровення з нами вирушить у сни. Карма осені крізь вени протікає всюдисущо Духом Всесвіту інерцій, серце зваблюючи вдаль. Хай облуди всі прожене і напоїть спраглу душу, Хай загоїть стигми серця і розвіє всю печаль!
Перечитував кілька разів. Цікаво пишете. Поезія дійсно "зачіпає" якоюсь незримою кармою. НАТХНЕННЯ!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
