Ти не
вернулася з курорту,
Не ти
читаєш ці вірші,
Стискає
боляче аорту
І
каламутить у душі…
Не ти
засмагою хизуєш,
Не ти
всміхаєшся так гордо,
Те вІзьмеш,
те тепер не взуєш,
Бо це
не ти, ота з курорту…
Ти
залишилась там, на морі,
Мені
відправила лиш тінь, -
Чому
в зіницях вже не зорі?
Де
той запал нічних сплетінь?
Табу
торкань до телефону,
Скелети
в маминій коморі,
Скупі
цілунки лиш для фону, -
Бо ти
лишилася на морі…
А я –
той самий, рІвня хорту,
Без зазіхань і без сітей:
Кохану,
вІршів, трохи спорту
І
п’ять малесеньких дітей…
І як
розрадити це горе:
З
недобудованого форту
Ти
утекла на тепле море
І не
вернулася з курорту…
|