Хмари згущуються сиві, Стрімко вибори в активі… Битва йде під прапорами: «Хто за правду, той із нами!» Де ж та правда, добрі люди? Від земних царів? Не буде!… Тільки з Господом Всевишнім, Жити зможемо затИшно… Якщо ж кликати до зброї, Наших славних всіх героїв, То сказати, правди раді, Ми підлещуємо владі, І йдемо вже не до Бога, Не туди, мабУть, дорога. Бо ніколи, як світ – світом І ніяким заповітом, Бог не кликав воювати, Святу землю плюндрувати. По сей день дає Любові, Правди й Віри у розмові. Просить Він усіх до миру, Пора кинути сокиру, Щоб омиті людські руки, Вік не знали воєн муки.
Все в руках народу.Від нашого вибору залежить наше ж майбутнє.Сумно,що чимало громадян так безвідповідально підходять до такої вагомої справи,як вибір влади. Актуальна тема,вірш звучить,як пересторога.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Це зізнання у пристрасті, що торкається глибин душі. Але розуміємо, що відповіді на "і впевнено знати, що хочеш взаємно мене обіймати" поки немає...
virchi: Пронизливий вірш про жахи нічної атаки, що розкриває глибину травми людей, їхню лють на російського фашиста-окупанта-ката та значимість Києва як серця нації, яке ворог намагається вбити.
virchi: Відчувається, що питання не повсякденне - обставини змушують думати про від'їзд. Але серце кричить проти. про тих, хто навіть у найважчі часи не може покинути Батьківщину. Така вірність зем
у Вас 
1
Актуальна тема,вірш звучить,як пересторога. 
