ну так... і Різдво, і Паска, і сумні помідори осінні -- усе повторюється... але ж... диво-дивнеє! таке все це миле і щораз неповторне! прекрасна штука -- життя... а захід Сонця щодень... а світанок... красота! у повторах своїх неповторних...
Сумний смак- Валю, так особливо сказано- починаєш уявляти які за настроєм бувають різні смаки.Напевно діти це дуже добре відчувають- бо перш ніж познайомитися з будь-чим. чи з будь ким - пробують усе на смак. Гано!
Ви праві -- щось та почнеться... он, кажуть, скоро "бабине літо" почнеться... хоча ще дощі й не починалися... і тепло не минало... врешті, почнеться зима... княгиня в білих горностаях...
може й добре, що шанс той минув... і що більше не почнеться... хоча, я про справді особливий осінній присмак помідор моїх городніх наразі, і... про передчуття.. бачення наперед...
дякую Вам пані Koshkina... і що філософську ноту тут відчули.. звичайно ж, вона тут є.. інакше б вірш не написався
Осінній стан душі просяк холодним сумом, Жалі - немов ножі, а ще гостріші думи Роз'ятрюють нутро і живлять ностальгію... Вливай любов у кров, хай душу твою гріє!
Як Ви правдиво запримітили, що смак осінніх помідорів інший...мабуть, передчувають... але все повертається на "круги своя" і надія помирає останньою...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
