Буває, ангели мовчать У наших діях. І грубощів важка печать Таврує крила. Спинитись, встояти, пройти - Спроможні гідні, Свій храм духовний віднайти, Позбутись злиднів, Спинити злісну круговерть Пізнати правду, Наповнитися світлом вщерть, Забути зраду, Самі спроможні тільки ми, Тож будьмо сильні, Не замикаймося в тюрмі "Нерозумінні". Хто хоче слухати - нехай. Хто хоче - вчиться. Себе пізнати поспішай, Будь, наче криця. З душі зігнати грішну гадь, Терпіти муки. Мов лебеді весну стрічать, А не - як круки.
скажем так - її вірш надихнув написати ці рядки, а творчість моя різнобока, спасибі за коментар
В кожнім серці є щемлива рана В кожнім серці не стихає плач Знов постав тихенько перед нами Молодий, сумний чомусь скрипач. Розійшлися ноти між рядками Досвідом дитячих його літ Хтось казав - фальшива гра місцями Інші відчували в нотах зліт ...
Буває ангели мовчать У наших діях... -- так... трапляється таке.. і то частіше, чим хотілось би... якщо ангели умовкли, отже, вони вже сказали, але почутими не були... до речі, пане укран, ангели справді кажуть дуже тихо, спокійно і тільки но один раз (у кожній ситуації) -- не повторюють і не наполягають, бо людина має право вибору, і воно, право те, -- святе... (таке твердження -- результат самодосліджень...)
І часто буває, що дуже важко нам почути власних ангелів за власною корисливістю. Ми вільні у виборі, але вибір нам даний для того, щоб на власних помилках навчитись правильно його робити. Радий читати Ваш коментар
Спинитись, встояти, пройти - Спроможні гідні, Свій храм духовний віднайти Позбутись злиднів...- Ми все своє життя у пошуках себе,та не кожному вдається відшукати свою суть.
"Мов лебеді весну стрічать, А не як круки"Гарне і повчальне закінчення! "ЗЛА ВИСТАЧАЄ НА ЗЕМЛІ, БО ,ПЕВНО,АНГЕЛИ НЕ ТІ ДО НАС ЗЛІТАЮТЬ. ВОНИ РУЙНУЮТЬ ВСЕ ДОБРО, ЖАЛЮ НЕ ЗНАЮТЬ." Адже джерела МУДРОСТІ говорять нам про злих і добрих ангелів,я думаю,що в душі кожної людини є місце ДОБРУ ,бо поруч з нами завжди наші ДОБРІ АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ. З любов"ю і миром до людей прилетів цей маленький Анголочок!
Спасибі за такий теплий коментар Мені здається: Злітають ангели до всіх Лиш Ті, що треба А ми відштовхуємо Їх Назад у небо І так живем на самоті В пітьмі облуди Збираєм гори золоті Що ж далі буде? Отой маленький агелок (той що на картинці ) Нас зрозуміє Аби лиш пізно не було Міняти дії
Знаєте ,в мене була хибна думка про ангелів,ваші мудрі слова зруйнували її: "Злітають ангели до всіх Лиш ті ,що треба, А ми відштовхуємо їх Назад у небо"
Мені припало до душі Ваше бачення життя і його філософський настрій. Слова продумані, прожиті, Тяжкою працею сповиті, Усі пропущені крізь душу, Напевно декого спокушу, За цей ось вислів, але так, У своїй справі, він мастак.
Оце почитала вірша, коментарі під ним і на душі потепліло, адже розумію, що є ще люди, які, навіть спіткнувшись, не впадають у розпач, не опускають руки - а знаходять сили жити далі, знаходять у собі мужність визнавати власні хиби, гартують свій дух, постійно працюють над своїм інтелектуальним та духовним розвитком, і як наслідок - стають прикладом для наслідування своїм ближнім. Так тримати!
Якби не було віри то не було б і такого життя. просто інколи захмарюється доля, затуманюється шлях і силует віри стає малопомітним, але він є, він нікуди не щезає. Спасибі за коментар
Дякую, пані Наталю, не всі мої вірші вдалі, особливо перші 30 ... хоча були й винятки, все руки не доходять підправити помилки...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
1
Ми все своє життя у пошуках себе,та не кожному вдається відшукати свою суть. 
) 
