Учеплюсь Пегасу в
гриву І без сумніву –
вперед! Божевільний чи
щасливий – Цього й біс недобере. То вже потім
розберемось, Як настане супокій, Тоскно буде від
гарему Власних дум і
мімікрій, Де суціль одна рахуба, Дурисвітство і
брехня. Віддаюсь чуттям до
згуби Та підхльостую коня! Ще хутчій, прудкіше,
нумо! Чом спіткаєшся? Вставай... Запеклося серце
сумом, – Хоч до столу
подавай.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️