***
Горить свіча у келії самотній Гарячим воском капає на стіл Похмуре світло темної безодні. І голосно рипить старий вініл. В руках перо. На клаптику паперу Вишкрябую несказані слова. Неначе та розлючена пантера За вікнами завіса снігова. 11.12.2012 року
Додав: antologic (11.12.2012)
| Автор: © Andriy Oleskiv
Ключові (? ): сніги , зима , завіса , слова , Безодня , вініл , свіча , перо , келія , Віск
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА