Червона кров Зелених трав Виливається на потемніле небо, Яке стискає запалені брови Сонця, що тоне у водограї Тисячолітньої ночі, котра прокинулась втретє. І хіба ми не бачили цього, Хіба ми не були Кров'ю, що зростає з землі, Яка нічого не значить, Якщо про неї забули Ті, хто пливе на дірявому кораблі Пам'яті Та миті.
Кров'ю, що зростає з землі, Яка нічого не значить, Страшна правда. І це правда сьогодення...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
0
