Червона кров Зелених трав Виливається на потемніле небо, Яке стискає запалені брови Сонця, що тоне у водограї Тисячолітньої ночі, котра прокинулась втретє. І хіба ми не бачили цього, Хіба ми не були Кров'ю, що зростає з землі, Яка нічого не значить, Якщо про неї забули Ті, хто пливе на дірявому кораблі Пам'яті Та миті.
Кров'ю, що зростає з землі, Яка нічого не значить, Страшна правда. І це правда сьогодення...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!