минає день -проходить дощ, знімають сутінки печалі, і обрії нежданих площ розкриє доля перед вами - усе минає, навіть біль, лиш надає нових зусиль, творити, діяти і жити, а ще любити і кохати... не повертаючись, прощати....
Дуже гарний філософський вірш. Наше життя дійсно чимось подібне до заплутаного клубка. Все життя ми то і робимо, що розплутуємо проблеми, події, ситуації. В закінченні "не буде вороття..." здається, краще прозвучить - неварті вороття, але то тільки моє суб'єктивне бачення.
справді, варто бути трохи фаталістом, не все залежить від нас, але варто таки біля трьох доріг зупинитися і подумати, а далі - знов не нам вирішувати[img]http://[/img]... Хай не сумує ЛГ! Скоро весна прийде, Усмішку сонце станцює, Ви посміхнетесь - І це вже не всує. З`явиться новий вірш, Цього зовсім не гірш!!!
"Часові пояси Наших літ і років, Невпокорених дум, НЕпромовлених слів..." В. Линовицький.У кожного з нас свої часові пояси, Скільки там буде "часосміття"залежить від нас самих...
Надіюсь, а Вам ,П. Оксано, бажаю надії і віри.Хай щастить!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
1
