ГРИГІР ТЮТЮННИК
Три зозулі з поклоном. Три бентеги з тавром. І полин за полоном — Ніби пам'яті тромб.
Тільки далі зникомі Прогортають печаль. Світ спіткнувсь на підкові, А минуле — не жаль.
Обвивайся навколо Мого серця тугіш. Наступити на горло Власній пісні — ще гірш.
Чи ступити за обрій... Гіркота — долі чвир. Хто сьогодні хоробрий Захопити цей вир
І страшні ваші учти, І залоги пусті? ...Власні тіні домучте, А мене — відпустіть.
|