Нд, 22.12.2024, 11:09
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1058]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2700]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [811]
Вірші про мову [282]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1000]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3395]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [204]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1225]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [319]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4493]
Філософам [1308]
Громадянину [914]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

За що повелися ми так зі світом?

За шо повелися ми так зі світом...?
За що наш батьку,твої ж діти,
Тебе марнують,розривають...
І сльози по щоках стікають,в тебе старого...
Та ти покірно,сивієш,і не помстишся дітям своїм..
О хотілося б тобі наслать на них чуми німої..
І щоби всі живі позаздрили лиш мертвим...
І щоб із жахом землю всю навпіл роздерти..
Але ти плакав і терпів,терпів пекельні людські муки...
Крізь мертвий сон ти чув коліс залізних стукіт..
І дим,вогонь..війна і крики..несамовиті люди дикі...
Чума на їх весь рід і годі....закинути б усіх в безодню...
та ти мовчав...ти ждав покірно...людині залишився вірним..
Але прийде той час..прийде ..ти скажеш "годі"..відкриєш ти в обіймах ту безодню..
І пекло спуститься на землю...і серед дня всім стане темно..
Почуються лиш крики і плачі..почуються лиш кроки...
Палачі прийши від тебе світе..вже надоїли тобі твої ж діти,
Яких ти породив,які тебе ж занапастили..
Які гріхи і розбрат в твою душу запустили...
І ти крізь сльози скажеш помираючи,всім людям...
"Не знали ви лихі..подумали,що все забуду...
І скоро кожен вдягне терену вінець..не плачте люди..то прийшов кінець

Додав: doctorbla (30.01.2013) | Автор: © Гафтко Степан
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Філософам, Гафтко Степан

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2065 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Щиро дякую за коментар s-16

leskiv: Пречудова у вас уява. Сподобався вірш. respect

kraynyuk46: Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к

kraynyuk46: Дякую, п. Таміло. table-2       


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz