Ти памятаєш друга кращого свого?..Не усміхнеться він тобі ніколи... Ти памятаєш як одного дня його не стало,ти ж знав його із дитсадка,із школи... На мить ти пригадав,як він сміявся,як жартував і до кінця веселим був, Та потім лиш тобі сказав він як боявся,його останніх слів ти досі не забув. "Прощай,іду сьогодні в вічніть,забудь мене хай посивіють твої скроні, не лий за мною сльози,бо вже пізно,я приглядатиму із неба за тобою... Прощай, ріднішого від тебе я не маю, прощай ,і не виплакуй очі сині, Сьогодні мучусь,я сьогодні умиаю,та завтра буду спати я спокійно в домовині..." Сказав він так,і не промовив вже ні слова,пекельний біль у серці защемів, Назавжди в голові твоїй оця розмова,і день,коли твій друг на небо відлетів.
Можливо треба було якось діяти. завадити, якщо знали
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
