Механізований режим, життям обточені деталі за чим же гонимось? Скажи у повсякденності реалій?! Монет шуршання, дзвін купюр- абсурдні наші звуки, брате, тіла замотані в гіпюр, а з-під лиш позирки пихаті. Зарозумілими ідем без каплі страху чи тривоги. І тільки совість де-не-де нам по життю лоскоче ноги.
|