Нажаль ніколи ми не зміним Того що сталось. Та повір Гіркою пям'яттю, минулим Стривожим душу, та не вір. Холодним поглядом осіннім,
Ми повернемось над усім, Що змушує щораз тремтіти Бо доля з вироком своїм. Нічого, все перейде з часом, Але назавджи не піде, І буде пам'яттю тривожить І час з собою забере. Пролинуть роки, час зів'яне, І молодість твоя пройде, А з нею в пам'ять стрімко кане Життя минуле несвяте.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
