Маршрутка. Люди і зупинка. Кудись біжать, і на хвилинку: хтось глянув на яскраві квіти, які ростуть у клумбі літом.
Таксі. Трамваї. Магазини. І всі летять, як ті машини, а дівчина піднЯла очі ввись, де хмари в небі білі розійшлись.
Кафе. І лавочки у парку. Та літня жінка спозоранку, сльозу впустила тихо долі і ринок загудів, як бджоли.
Вже вечір. Ліхтарі і зорі. Асфальт заморений і хворий, мужчина із трояндами біжить, чиясь душа, бігом, у світ летить.
|