Летять роки, а ми старіємо Та душі наші зовсім молоді, Ми любимо й про краще мріємо хоч вже й багато зморшок на лиці. А в серці і в душі вогонь палає І не зникають любові почуття, Хоч сивина нам голови вкриває І вже до юності немає вороття... Яка трагедія! Вже дрябле тіло І зовсім не старіюча душа... Так прикро нам і так не зрозуміло- Та тільки цьому нам пояснення - нема...
|