Я повернувся знов туди
Де вже давно тебе немає,
Де лиш одні твої сліди
Зима снігами замітає.
Там лиш колючий суховій
Старі колише бур'яни.
Де сяяв світлом образ твій,-
Там стало царство темноти.
Я повернувся знов туди,
Де погляд твій, мов жар,
палав,
Де цвіт розбурханих садів
Весняний травень цілував.
Ступив і я у ті сліди,
Що залишили твої ноги,
Ковтнув той присмак гіркоти,
Що з пилом падав на дорогу.
Палає тихо небокрай…
Життя ,здається, вже позаду.
Уже не радує розмай
І не бентежать зорепади.
Я повернувся вже тоді,
Як згасли зорі світанкові,
В гаях затихли солов'ї
І жайворонки понад полем.
|