Як стрімко і неспинно час летить! Життя минула більша половина, А моє серце інколи болить І на душі немов якась провина.
Чи так жила,чи може і не так? Чи все робила у житті як треба? Немов старалась, і в своїх думках Була я щира й не гнівила неба.
Своїх батьків кохала над усе, Була для них слухняною донькою І мріяла про щастя неземне Коли зустріла я тебе весною.
Завжди була у дружбі із людьми, Своє добро їм щедро дарувала, Ніколи я не грюкала дверми Й ділилася усім,що тільки мала
Звичайно як і всі я маю гріх, Безгрішних на землі людей немає і я прошу пробачення у всіх кого образила,нехай- прощає!
Якщо не так,прошу мене простити Злоби немає у моїй душі я всім бажаю у добрі прожити і тільки щастя мати у житті!
|