ЖЕРТВОПРИНОШЕННЯ
З долоней долі пий цикуту, Як той божественний нектар. Спотвор свій спокій на спокуту, Й неси, мов жертву на вівтар. Пий кожну мить життя, неначе Єдиний, спраглому ковток, Тобі даровано, юначе, На потяг вічності квиток. Живи ж, неначе ти є винним За все, що діється довкіль, - За сльози кожної дитини, За кожен материнський біль… Неначе ти відповідальний За все, що зроблено людьми, За те, що світ такий брутальний, І що такі жорстокі ми. Пече вогнем пекельним все це, Все це – немов на рану сіль. Біль світу відчуваєш серцем, Так чітко, наче власний біль. Відтак, ти підставляєш плечі Під небайдужості тягар, Віднині є лише дві речі : Ти – жрець і жертва, світ – вівтар. Ти, співчуттям своїм прикутий, Знов ставиш груди під ножі, Спокусу виплавив в спокуту Вогненним пеклом, що в душі.
Додав: Radij (01.06.2013)
| Автор: © Яръ
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1004 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Погоджуюся з думкою автора.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА