Так захотілось написати вірш про себе, Щоб після смерті мене хтось згадав, Та тільки важко це й робити так не треба було б вірніше,якби хтось сказав. Та що ж,я спробую.А може таки вийде Хоч трішечки про себе напишу І хай багато років сплине,пройде І я у цьому вірші оживу. Мені дісталась доленька тяжка, Але змогла я справитися з нею, Не впала в відчай.по життю ішла І від проблем не зчерствіла душею. Стежки життя пройшла я хворими ногами, Частенько падала та підіймалась йшла А було скрушно-пригорталася до мами, Коли вона була іще жива. А вже коли зосталася одна. Змогла і це я пережити горе У мене вийшло,я сильною була Й старалась перейти своє життєве поле. І хочу я сказати,люди Вам Ніколи у біді не опускайте руки, Відкрийте своє серце всім світам Й біду свою візмІте на поруки. І вам підкориться весь білий світ І все владнається,і все менеться І сонечко пошле вам свій привіт Й життя,не дивлячись на горе- посміхнеться!
|