Я знаю, все закінчиться колись...
Я знаю, все закінчиться колись. І це, як завжди, трапиться невчасно. А зараз я дивлюсь в небесну вись І почуваюсь начебто прекрасно. Я знаю, що не зроблю усіх справ. Не напишу свої найкращі вірші. Багато в чому сам ся обікрав… Але усе це, мабуть, не найгірше. Найгірше – це уходить в самоті, Коли немає друзів і кохання, Коли мети немає у житті, Коли вмирає хіть, за тим бажання. Коли не зміг ти виростить дітей, Дерев не посадив навколо хати. Коли ти не страждав як Прометей, За що так варто у житті страждати. Я знаю, все закінчиться колись. І трапиться усе це неминуче. Небесна дарувала мені вись Бажань всіляких жадобу жагучу.
Додав: inkulinets (28.06.2013)
| Автор: © RUSZIN
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1285 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але leskiv : Хороший вірш. Я рада, що ви зуміли вирішити проблему.