Я знаю, все закінчиться колись...
Я знаю, все закінчиться колись. І це, як завжди, трапиться невчасно. А зараз я дивлюсь в небесну вись І почуваюсь начебто прекрасно. Я знаю, що не зроблю усіх справ. Не напишу свої найкращі вірші. Багато в чому сам ся обікрав… Але усе це, мабуть, не найгірше. Найгірше – це уходить в самоті, Коли немає друзів і кохання, Коли мети немає у житті, Коли вмирає хіть, за тим бажання. Коли не зміг ти виростить дітей, Дерев не посадив навколо хати. Коли ти не страждав як Прометей, За що так варто у житті страждати. Я знаю, все закінчиться колись. І трапиться усе це неминуче. Небесна дарувала мені вись Бажань всіляких жадобу жагучу.
Додав: inkulinets (28.06.2013)
| Автор: © RUSZIN
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1297 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.