Вт, 17.06.2025, 01:38
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 787

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Он випливають з марева примари...

Он випливають з марева примари.
Свідомість спека паморочить знов.
І у ночі насняться знов кошмари
В таку задуху… Й комарі п'ють кров…

З базарів полуниця вже зникає,
Старішає картопля молода…
Людина, кажуть, до всього звикає.
Чому ж тоді я осінь вигляда?.

Її з початку серпня я чекаю,
Готуючись до зустрічі завчасно,
Коли занурюсь в хвилі водограю
Із радості і суму одночасно.

Коли відчутна зранку прохолода.
Коли в річках темнішає вода.
Від листя, що жовтіє, насолода,
Неначе осінь в очі загляда.

Птахи, хоч і не так, та ще співають.
І сонце мов втомилось землю гріти.
І павутинки де-не-де літають.
І пелюстки свої скидають квіти.

Й дітей уже дратує все частіше
Нагад щодо школи, від батьків.
Відпочивати, ясна річ, простіше.
І тут я розумію дітлахів.

Але усе це відступ від бажання
Розповісти про дивне відчуття,
Яке назву я "осені чекання",
Коли в душі й на серці сум’яття.

Коли слова римую дуже легко.
Коли вірші із речень я складаю.
"Дивак" – сміється в спину може дехто.
Та я йому образ не закидаю.

Додав: inkulinets (04.07.2013) | Автор: © RUSZIN
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Вірші про осінь

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1381 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz