Тривожно якось на душі, Кудись промчалися роки, Кудись промчалося життя Про це сьогодні всі думки. Дитинства ніби й не було І юність пронеслась так швидко, Все відшуміло,відцвіло Далеко вже- зовсІм не видко. Летить кудись невпинно час Ще вчора був лиш понеділок, Вівторок відлетів від нас Вже середа і вже не ранок... А потім два робочих дні та вихідних два на останок І ось, і тижня вже нема і знову кляті понеділки... Отак все блище до межі Летять роки,мов листя з гілки Кудись сповзають як вужі, І моторошно на душі... ...А, як не думати про це Адже життя...Воно таке...
|