Глибока ніч.Всі сплять уже давно, Та я не сплю,пишу для вас ці вірші, Я вдячна Богу,що мені дано Не так ,як всім ,а мабуть трішки більше. Я про красу вам хочу написать, Щоб кожен помічати її міг, Щоб квітку на землі не смів топтать, Щоб дерево не нищив,а беріг. З природою потрібно в мирі жити, Бо це вона красу до нас несе. Любити її,нею дорожити, Бо лиш краса наш грішний світ спасе. Це щастя,що я можу описать Красу землі,яка подібна раю! Що можу вам любов подарувать В своїх віршах,наповнених до краю! велика сила в кожнім слові є словом можна спасти,а можна-вбити, Дарить добро-покликання моє Й безмежно цей чудовий світ любити. в своїх віршах я хочуописати Цвітіння квітів,пісню солов,їну І всьому світу хочу розказати Про нашу рідну й славну Україну! Про липи цвіт,червоний кущ калини про грона чарівної горобини І про дзвінкий .щасливий сміх дитини... Все ж до кінця красу не описати Не вистачить красивих слів для цього, Художник теж не зміг намалювати, Не вистачило кольорів у нього. Таку красу лиш можна відчувати Всім серцем і відкритою душею, Свою Вітчизну від душі кохати, Пишатися й гордитися лиш нею!
|