Пт, 05.09.2025, 15:41
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1076]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2714]
Вірш-пісня [551]
Вірші про Україну [1503]
Вірші про рідний край [816]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1010]
Вірші про сім'ю [403]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [221]
Вірші про Перемогу, війну [438]
Вірші про кохання [3443]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [335]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [719]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1225]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [276]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [345]
Щастя - ... [603]
Жінка - ... [265]
Життя... [4542]
Філософам [1318]
Громадянину [935]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи є у Вашому н.п. поетична спілка, клуб?
Всего ответов: 342

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Рай

Рай – це місце, де немає злоби,
Завісті і болі.
Це місце де все ідеально рівне
Й яке не потребує злості.
Рай – це місце, куди ввійшовши науковець
Творити зможе вічно.
А те що створить, передасть на землю
Своєму послідовцю через чарівний сон.
Рай – це місце, яке побачивши художник,
Увіковічнить на папері в мить,
Але картину цю, творити буде він
Десятки тисяч літ.
А все ж побачити її ніхто не зможе,
Бо вороття назад нема.
Хоч рай – це та ж земля
Яку не в змозі ми побачить.
Вергілій, Данте і Ньютон,
Есхіл та Джоуль з Джованні,
Всі ходять поруч з нами,
Та не узріть нам їх,
А їм не узріти нас.
Бо жодній ще живій людині
Недозволено узріти ту красу.
І доти ми блукаєм по життю,
Щоб у кінці, пройти крізь золоті ворота,
Побачити нарешті ту красу,
Яку проста людина не може уявити
За все своє земне життя.
Таким я уявляю рай.

Додав: Aknella (09.08.2013) | Автор: © Олена Буйницька
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Філософам, Буйницька Олена

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2455 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете?
Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші.
Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх.
Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод

Nemo: якщо махаєш крилами, в яких є підтримка натхнення, стіни розсипаються на пісок... і чоло лишається цілим...

leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz