Губить осінь листя кожен рік- із холодними і сірими дощами, скрипка грає на журбі доріг- і повтори зустрічаємо в печалі.
А якщо змінитися в душі, і тяжку всю злобу відпустити з миром, то заграють сірі ці дощі- музику, що дихає осінньо - щиро.
Зазвучить мелодія надій і тоді, ці жовті і червоні листя, будуть інші - не такі сумні, бо від чуйності - душа стає лиш чиста.
|