моя ти тиха оксамитова печаль, мій ніжний вересневий поцілунок, душа твоя, закована в думках моїх страждань, мій передранішній оранжевий рятунок. картина, істина моїх бажань. мого "скрутного зараз" акварельна фарба. тонка матерія між нами, як вуаль, і сліз твоїх ранкових вже не пінта - кварта. моя причина, мій маленький світ. моє прийдешнє, втрачене, давно забуте. мого життя свіча, в якому лише віск і гніт - ти змінюєш мене, кидаючи у полум'я все люте.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 877 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
