Життя стриба смугастим кошеням І лагідно воркоче, наче голуб, Бува грайливим мавпеням, Буває дзвоном б’є на сполох. Життя барвисте, наче осінь, І завжди юне, як весна; Вітрами туги заголосить, Турбот метіллю огорта. А ще кохане до нестями, Гірчить зненацька полином, Опіка батька, мудрість мами, Надія, віра і любов. І виткане з миттєвостей життя…
|